Флоат-скло — що це?

Ми стикаємося з цим матеріалом щодня, проте далеко не всі мають уявлення, що він насправді собою являє і як виготовляється. Мова йде про флоат-скло. Це саме той вид скління, який ми щодня спостерігаємо на фасадах будівель, у вікнах і дверях, в магазинних вітринах, в офісах і адміністративних будівлях в якості перегородок і багато де ще.

Ми підготували для вас матеріал, в якому розповімо особливості виробництва найпопулярнішого матеріалу скління, всі сфери його застосування, а також основні властивості. Це навіть цікавіше, ніж фурнітура для вікон.

Що таке скло-флоат і як воно виготовляється?

Почати потрібно з того, що це листовий матеріал, який виконується за технологією термічного формування на розплаві металу. Виготовлення йде з кварцового піску, соди, доломіту і вапняку — цей набір інгредієнтів складає 98% від матеріалу.

Флоат-скло характеризується відмінною світлопропускною здатністю і бездоганною гладкістю поверхонь. Воно ще має і другу назву — термополіроване скло. Це чудово пояснює суть алгоритму виробництва.

Термічне формування — це загальнодоступна і завжди актуальна методика виготовлення листового скла. Вона була розроблена в 1950-х роках А. Пілкінгтоном. У 1959 році в СРСР приступили до розробки своєї незалежної флоат-технології. А в 1974 році в США компанія PPG запатентувала свій варіант технології. З цього моменту вже можна говорити про всесвітнє поширення скла флоат.

Зараз на планеті функціонують близько 260 виробничих ліній, кожна з яких випускає в рік коло 6 тисяч кілометрів скла шириною до 3,21 м. Вони локалізуються приблизно в 30 країнах і належать майже 50 виробникам.

Флоат-скло характеризується наступним усередненим способом виробництва:

1. Основні компоненти: пісок, доломіт, кальцинована сода і вапняк, – проходять контроль якості і змішуються в чітко вивірених пропорціях. В результаті отримується шихта (сировина для технології).
2. Шихта з додаванням деякого об'єму скляного бою завантажується в плавильну піч, де стабільно підтримується температура понад 1500°С. Склобій додається, щоб знизити витрату газу і знизити кількість відходів.
3. У плавильні формується рідка скляна маса, нагріта до 1100°С. В такому стані суміш виливають на шар розігрітого також до рідкого стану олова. Остання деталь не випадкова, оскільки поверхня цього металу ідеальна з точки зору її рівності і гладкості.
4. Скляна маса розтікається по металу, формуючи практично ідеальний шар завтовшки 2-25 мм. До слова, товщина регулюється швидкістю виливання складу. На цьому етапі скло охолоджується до 600°С.
5. Остигле і в певній мірі затверділе скло переходить в зону відпалу. За допомогою додаткової теплової обробки відбувається контрольоване охолодження матеріалу, чим забезпечується йому належна механічна міцність. В результаті скло має гладенькі поверхні ідеальної рівності і вже піддається різанню.
6. Скляна заготівля миється, аналізується відповідно до стандартів якості, після чого нарізається на листи з необхідними розмірами. Склобій, який неминуче залишається при нарізці, повторно відправляється в плавильну піч.
7. Нарізані листи складаються в пачки на стійках, і в такому вигляді відвозяться на склад або відвантажуються відразу на продаж.

Як ми вказали в історичному екскурсі, на сьогоднішній день існує три технології, як отримувати скло-флоат. Незважаючи на загальну схожість, вони мають і принципові відмінності. Розглянемо кожен технологічний процес докладніше:

• Англійський. Це базовий метод виготовлення. Він ґрунтується на тому, що скляна маса по вузькому лотку з певної висоти вільно виливається на олов'яну поверхню. Відформовану стрічку, остиглу до 600-615°С, виводять на перший вал печі відпалу з підйомом над вихідним порогом, що становить 8-10 мм.
• Радянський. Його ще називають способом двоетапного формування. Він полягає в тому, що скло послідовно подається з плавильної печі в резервуар з олов'яної масою, а потім з температурою понад 650°С переходить без перегинів на газоповітряну подушку. Саме тут відбувається остаточне формування скляної стрічки з фіксацією геометричної форми, після чого вона виходить на вали печі відпалу вже маючи температуру 570-580°С. Завдяки цьому на виході отримується скло з найкращим набором характеристик у нижній поверхні.
• Американський. Технологічно найкращий варіант. В його основі лежить використання вузла подачі скляної маси з плавильної установки з особливою конструкцією. При цьому скломаса виливається в ванну розплаву горизонтально. Це дає можливість отримувати скляну стрічку зі збереженням ламінарності шарів, завдяки чому досягаються більш високі оптичні якості скла, ніж в попередніх варіантах.

Всі ці виробничі технології дозволяють отримати на виході флоат-скло товщиною від 0,4 до 25 мм, хоча основна частина продукції випускається в листах товщиною 3-19 мм, що обумовлено запитами ринку. Цікаво, що стандартними розмірами листів є 3,21х2,25 м, а при необхідності можна купити версію «Джамбо» — 6х3,21 м.

Де використовується цей вид скла?

Термополіроване скло випускається в безбарвному, кольоровому і посилено прозорому варіантах. Ці три різновиди є базою для доопрацювання і випуску всіх сучасних версій скла, в тому числі загартованих, триплекс, енергоефективних, мультифункціональних і багатьох інших. Саме з них роблять найкращі пластикові вікна, що відмінно виглядають з готовими відкосами в Києві.

Скло-флоат завдяки своїм винятковим експлуатаційним властивостям при доступній ціні багато десятиліть зберігає статус найбільш затребуваного продукту в будівельній сфері. Завдяки цьому на металопластикові вікна ціни залишаються посильними для більшості сімейних бюджетів. Воно активно використовується при виготовленні всіх сучасних вікон, балконних і дверних блоків, а також в ході виконання різних проектів по нерухомості:

• скління фасадів, покрівлі;
• облаштування внутрішніх перегородок;
• виробництво вітрин, зимових садів, теплиць, оранжерей і т.д.

Якщо говорити про безбарвне флоат-скло, то воно активно використовується в склінні, коли є підвищені вимоги до світлопропускання. Особливо, коли важливо саме поєднати високу здатність пропускати світло і абсолютну відсутність колірних відтінків. З цієї точки зору скління використовується при:

• виготовленні багатошаровлого скла під різні завдання;
• декоративній обробці лакофарбовою продукцією;
• облаштуванні безрамної огорожі віконних отворів.

Якщо говорити про кольорове скло-флоат, то воно найчастіше використовується в екстер'єрах та інтер'єрах будівель, коли є потреба обмежити надмірне сонячне випромінювання. Наприклад, якщо ви забажаєте засклити балкон з південної сторони будівлі. Це відмінний спосіб запобігти перегріванню внутрішнього простору приміщень, відповідно, знизити витрати на кондиціонування.

Основні характеристики: прозорість, розмір, колір, товщина

Флоат-скло характеризується світлопропускною здатністю на рівні 88-90%, що є відмінним показником з урахуванням низького світловідбивання. Більшу світлопропускну здатність має лише надпрозоре скління, хімічно очищене від оксиду заліза. В останньому випадку відсутній навіть легкий зеленуватий відтінок, забезпечується максимально природна передача кольору. Цікаво те, що чим більш товстим є шар скляного листа, тим більш насиченим виявляється його колір.

Коли є відповідна необхідність, в скляну масу додають оксиди різних металів, завдяки чому виходить тоноване скло-флоат необхідного відтінку. Воно дає бажаний естетичний ефект, а також затемнює приміщення.

Що стосується товщини, то стандарти в мм наступні: 2-8, 10, 12, 15, 19 мм. Для класичних склопакетів використовуються скляні листи товщиною 4 мм. Скління різної товщини використовується в різних цілях:

• 2-3 мм – всілякі рамки, основа під дзеркала для корпусних меблів;
• 4-5 мм – фасадне скління, звичайні дзеркала і вставки в шафи типу «купе»;
• 6 мм – різні полички, які використовуються в інтер'єрних рішеннях;
• 8-19 – стільниці, скляні меблі і суцільноскляні конструкції.

В цілому це все основні дані про флоат-скло, з якого роблять і вікна REHAU в Києві. Тепер ви знаєте, завдяки якому матеріалу ви можете насолоджуватися чудовими пейзажами з дому, при цьому ніяк не турбуючись про тепло та затишок власного житла.